Буде жити Україна!

Нещодавно розв’язана воєнна агресія Росії проти України свідчить про імперські плани Кремля. Під прапором щоденної брехні, по-злодійськи ховаючи обличчя за чорними масками, російські солдати розпоряджаються в Криму як господарі, тримаючи на курку своїх автоматів та кулеметів українських військових, солдат, матросів, мирних мітингувальників.

Мене не тільки це дивує, але гірко за те, що згоду на бандитські дії дав вищий законодавчий орган Росії під керівництвом Валентини Матвієнко, уродженки України. Мені соромно, що моє прізвище співзвучне з прізвищем цієї пані, яка зайняла вкрай ворожу позицію щодо миролюбного народу України, а власне кажучи, проти своєї неньки. У Верховній Раді України чимало депутатів українського походження, таких як Колесніченко та інші, які роками відстоювали російські інтереси, провокуючи міжнаціональні суперечки.

Мене питають навіть часто,

Що найстрашніше для країни

Відповідаю: яничарство,

Що десь приховано в людині,

З його підступним лютим жалом.

Та яничари – то не людство,

А підлість й падлюцтво.

Ігноруючи міжнародні угоди, Організацію Об’єднаних Націй, а також гарантії США, Великобританії та самої Росії, які були надані Україні за атомне роззброєння, Президент Росії Путін «бросил вызов» всьому людству. Треба мати буйну уяву, щоб у ХХІ сторіччі керуватися середньовічними постулатами.

Буде жити Україна,

Доки живі люди,

І не зламають її волі

Чужинські заблуди!

Не вдаючись до оцінок «попередників» українських керівників держави, скажу відверто, що ті, хто був причетний до великої політики і безпеки держави були вкрай наївними, стверджуючи, що «Україні нічого не загрожує». Сталося це не тільки тому, що не розуміли, а тому, що безпека держави не була контрольована спецслужбами, а Армія була фактично. розпродана та розграбована кримінальною владою. Деякі посадовці, причетні до справ безпеки, були організаторами рейдерських атак. Мільярдери, рахунки яких тепер заблоковані у західних банках, є ворогами держави.

Майдан демонтував бандитську владу, яка вкрала у народу все, окрім його любові до України, патріотизму і незнищенного прагнення до свободи. Кожен українець в серці має Україну. Мільйони добровольців готові до захисту України.

Україно-мати, бережи синів, –

Родове коріння кленів, ясенів.

Чуєш, як виводять пісню солов’ї?

То ж твої солдати, сіячі твої.

Україно-мати, долю бережи,

Щоб не впали хлопці на твоїй межі.

Мамо-Україно, ми ж не цвіт-полин,

За твою свободу станем – як один!

Володимир Матвієнко